Від інженерної ідеї – до сталого майбутнього ( ЦСР 4, ЦСР 9, ЦСР 12, ЦСР 13)
У межах роботи кафедри КІТАРБІ ХНУРЕ відбулася змістовна зустріч зі студентами молодших курсів, присвячена Цілям сталого розвитку (ЦСР) та їх ролі у формуванні сучасної інженерії.
Лекцію «Від інженерної ідеї до сталого майбутнього» провела доцентка кафедри КІТАРБІ Інна ХОНДАК.
Головна ідея зустрічі полягала в тому, щоб показати: сталий розвиток – це не абстрактна глобальна концепція, а практичний орієнтир для сучасного інженера.
Сьогодні інженерні рішення визначають не лише технічні характеристики створюваних систем, а й те, наскільки ефективно використовуються енергетичні та матеріальні ресурси, яким є вплив технологій на довкілля, наскільки безпечним і людиноцентричним є виробництво та якою буде його економічна ефективність у довгостроковій перспективі.
Саме тому сучасний інженер має мислити ширше, ніж категоріями «спроєктувати – виготовити – запустити».
Його завдання – створити рішення, яке буде:
- технологічно ефективним;
- ресурсозберігальним;
- енергоефективним;
- безпечним для людини;
- екологічно відповідальним;
- економічно доцільним;
- адаптивним і життєздатним у довгостроковій перспективі.
Особливу увагу під час зустрічі було приділено тому, як автоматизація, робототехніка, цифрові технології, штучний інтелект, Інтернет речей, цифрові двійники та інтелектуальні виробничі системи можуть сприяти досягненню ЦСР.
ЦСР формують нову систему координат для інженерної діяльності: від локального технічного рішення – до його впливу на суспільство, економіку та довкілля.
Важливо, щоб розуміння цих принципів формувалося ще на початку навчання. Адже саме сьогоднішні студенти завтра проєктуватимуть виробництва, автоматизовані комплекси, роботизовані системи та цифрову інфраструктуру, які визначатимуть технологічне майбутнє.
Інженерна ідея набуває справжньої цінності тоді, коли вона не лише вирішує технічну проблему, а й створює довгострокову користь для людини, суспільства та довкілля.
Дякуємо студентам за активність, зацікавленість та готовність мислити не лише як майбутні інженери, а як творці сталого технологічного майбутнього!
